Слова А.Карпенка (народний варіант), мелодія народна. Бандурист Михайло Коваль з Полтавщини – нині Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Великий Хутір – співає пісню зі свого краю, акомпануючи собі на народній бандурі з власним строєм. 4 вересня 1994 року, ярмарок у Музеї народної архітектури та побуту України. Записала Катерина Міщенко.
Грає і співає Михайло КОВАЛЬ (mp3):
На захід сонце похилилось,
Тіні лягають на поля.
Чого ти, серце, засмутилось,
Чого тобі журба така? (2)
Чи ти скучаєш за весною,
Що вже й не чути солов’я? (2)
А може, журишся за тою,
Котру, як душу, кохав я…
Не плач, кохана, не журися,
Любові в кривду не давай!
Згадай про прежню, схаменися,
А хто гука, не озивай. (2)
Нехай гука, нехай гукає,
А ти мовчи і сліз не лий, (2)
Бо, може, доля в нас такая,
А може, й світ увесь такий…(2)
А світ великий, світ широкий,
А в ньому ніде себе діть…
На захід сонце похилилось,
Жартує місяць у воді.
Уже все спить, ліси і гори,
Чого ж немає сну мені?
